- звинувачувати
- аплата
Українсько-білоруський словник. 2013.
звинувачувати
Смотреть что такое "звинувачувати" в других словарях:
звинувачувати — ую, уєш, недок., звинува/тити, а/чу, а/тиш, док., перех. 1) Вважати кого небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось правил і т. ін. 2) Вказувати на щось як на ваду, дорікати за що небудь … Український тлумачний словник
звинувачувати — звинуватити (кого в чому уважати кого н. винним у чомусь), винити (кого за що, у чому); винуватити (перев. без додатка), інкримінувати (кому що); приписувати, приписати, пришивати, пришити (перев. безпідставно) … Словник синонімів української мови
звинувачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
інферувати — звинувачувати, стверджувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
винити — ню/, ни/ш, недок., перех. Звинувачувати кого небудь, приписувати якусь вину … Український тлумачний словник
винувати — ну/ю, ну/єш, док., перех., діал. Звинувачувати … Український тлумачний словник
денунціювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Кляузничати. 2) Звинувачувати … Український тлумачний словник
докоряти — я/ю, я/єш, недок., докори/ти, рю/, ри/ш, док., кому, чому, розм. кого, що і без додатка. Виражати своє незадоволення з приводу чого небудь, звинувачувати когось у чому небудь; дорікати … Український тлумачний словник
дорікати — а/ю, а/єш, недок., доректи/, ечу/, ече/ш; мин. ч. дорі/к, дорекла/, дорекло/; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка. 1) Виражати своє невдоволення з приводу чого небудь, звинувачувати когось у чому небудь. 2) чим. Ставити що… … Український тлумачний словник
звинуватити — див. звинувачувати … Український тлумачний словник
звинувачуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до звинувачувати … Український тлумачний словник
